recluse
Кілька разів прослухав цей альбом. Детальний його мій аналіз.
1.Forsaken - Part 1. Електронне похмуре "Інтро", яке задає тон наступним композиціям. Альбом має назву "Покинутий", причому це алегорія, а не конкретна історія. Божевільний сміх тут символізує екзистенціальний страх людини, яка розуміє, що вона залишилась одна у цьому світі.
2. Forsaken - Part 2. Тут ця тема розкривається глибше. Людина починає усвідомлювати всі виклики та страхи, з якими вона зустрінеться. Музика сувора, наповнена елементами відчаю. Нагадує спочатку пізній Marillion, але має більш емоційний характер. є чудові зміни темпу, які гарно розкриваються концепцію альбому. Друга половина - просто супер. Тут і динаміка, і мелодійність, чудові клавіші.
3.All The Life - Знову похмурий психоделічний початок, але потім композиція переходить майже в хард-роковий номер. Герой концепції тут розмірковує про своє життя.
Номер непоганий, але таке відчуття, що щось подібне я вже чув на попередніх альбомах гурту. Хоча чому тут дивуватись? Simon Caron - залишається мотором і лідером команди. В цій композиції він проявляє себе у всій красі. В середині нохмура різкий обрив і вступають клавіші і вокальні партії. Перехід чудовий, як на мене.
Загалом, відмінний нео-проговий номер, яким може похвалитись будь-яка команда, що працює у даному жанрі.
4. Hello To The Last Goodbye - кульмінація альбому. Просто вражаюча композиція: як по музиці, так і символічній навантаженості. Починається як доволі стандартний номер, але потім йде щось неймовірне. Ці несподівані зміни темпу, відчайдушний пронизливий спів вокаліста - це треба просто слухати!
5.Afraid Of Tears - Меланхолійна композиція після тієї бурі, що була на раніше. Доволі гарно закінчує альбом.
Висновок: альбом - ШЕДЕВР нео-прогресиву і обов'язковий для прослуховування усім шанувальникам жанру.
Style: Neo-Prog
