санди Спам
красно дякую, скачав без проблем.
дійсно підбором інструментів цей гурт дещо нагадує ЕL&P, але не манерою виконання (хіба що в окремих речах тих альбомів що я чув, можна було б згадати про гурт з Великобританії). У цих італійців менше помпи, менше віртуозності, більше мінорних і повільних тем. У них мені сподобались різкі зміни гучності та темпу. Голос Aldo Tagliapetra є ні гучним ні видатним, він дещо сиплуватий (Чи є таке слово в українській мові?) і відповідає концепції більшості прогресивних команд. Маю на увазі те, що голос вокаліста, хоч і важливий інструмент, але не основний. Він, так би мовити відображає маленьку людину посеред великих подій (згадайте хоча б Genesis). В цьому конкретному запису мені запамьяталися композиції Collag, Cemento armato, а також, Evasione totale.
Перший запис цього гурту Ad Gloriam 1969 року, своїми музичними темами і легкістю, мені нагадав, дещо, Moody Blues відповідного періоду і завався мені легковажним. А наступний 1972 Uomo di pezza нічим не гірший за цей, на якому присутня досить сильна композиція під назвою La porta chiusa.
(Дякую за раритетні матеріали і високу якість записів).