Stepan Спам
Квітень Руїн
Стиль: хард-рок, блюз-рок, джаз-рок
Місто: Київ
У складі:
Боричевський Сергій - Вокал
Яхницький Андрій - Гітара
Костюк Остап - Гітара
Янковський Анатолій - Бас
Андрій Погорєлов - Ударні
"Квітень Руїн" створено у квітні 2005 року Сергієм Боричевським (вокал) та Дмитром Гончаренко (гітара). Одним із перших учасників, а тому й засновником став Остап Костюк (гітара). Долучивши у свій стан ритм-секцію, гурт розпочинає роботу над підготовкою концертної програми, яка б дала можливість максимально розвинути ідею в музиці та винести її за межі простого звуку. Стиль гурту на той час найближається до арт-року. У серпні 2005 року місячна перерва у роботі гурту, зумовлена літнім перепочинком, призвела до переосмислення деяких аспектів своєї творчості учасниками колективу. Все більше посилюється залежність Д. Гончаренка від театру, тому він вирішує покинути гурт з метою формації власного проекту.
У вересні 2005 року до складу Квітня приєднуються Яхницький Андрій (гітара), Янковський Анатолій (бас) та Погорєлов Андрій (ударні). Гурт починає "жити". Повністю змінюючи репертуар, музиканти готують нову програму. З того часу і по сьогоднішній день колектив працює у напрямі блюз-року, хард-року та джаз-року. Підготувавши за короткий термін більж ніж годинну програму, 17 жовтня гурт дає перший концерт у київському клубі "Mr. Dizzy". Саме цей день слід сприймати як дату народження "Квітень Руїн". Новонароджений гурт протягом жовтня 2005 - квітня 2006 років дає ряд концертів на фестивальних та клубних майданчиках України (зокрема, рок-фестиваль "Кефір", клуб "Лялька" (м. Львів), клуби "Mr. Dizzy", "Торба", "Барви", "Doker Pub" (м. Київ), бере участь у зйомках програми для телевізійного каналу "Enter music".
Поєднуючи насичений саунд, ритміку музики та поетику текстів, "Квітень Руїн" у своїй творчості намагається дати життя новому паростку рок-культури, відродити та розвинути ідеї, затерті 90-ми роками ХХ століття. "Квітень Руїн" символізує процес, рух як протилежність статики, розквіт Землі. Саме у квітень Землі ми намагаємось додати частку свого нектару.
Розквіт триває...