Група "Anno Domini” була заснована у 1997 році подружжям Мариною та Борисом Захаровими.

На сам перед треба розповісти як розподіляються ролі у колективі. Отже, Борис Захаров пише вірші, Марина Захарова – автор музики до них, піаністка і виконавиця цих творів. До них приєднався гітарист Діма Горелік. У повному складі, колектив складається ще з музикантів, що грають на скрипці, флейті, басу, на ударних інструментах, а також своєрідній перкусії. Хоча не рідко Марина Захарова сама сідає за рояль чи електроні клавіші для виконання джазу.

Органічне поєднання джазу, фольку та року становить стиль групи. Різнобарвний автентичний і джазовий вокал Марини, традиція "троїстої музики” у поєднанні з джазовим мистецтвом, оригінальна українська поезія Бориса – все це створює самобутній колорит "Anno Domini”.

Треба зазначити, що Діма Горелік народився у Харкові у 1983 році. Жив там до 11 років, потім виїхав до Ізраїлю. Музикою почав займатися ще в Україні, створивши разом з Борисом Захаровим групу. Продовжив музикувати в Ізраїлі, де у нього був вчитель, який займався з Гореліком до того часу, поки тому не виповнилося 17 років. Нині Діма Горелік мешкає в Ізраїлі, де служить в армії музикантом. Що цікаво, там він знаходиться не більше шести годин і довше затримувати музиканта на службі ніхто не має права .

У 1999 році вийшов перший альбом групи – "За обрієм”. У тому ж році київським режисером Русланом Горовим був знятий кліп на пісню "Що далі?”.

Протягом 1997-2001 років група взяла участь у більш ніж десяти міжнародних і всеукраїнських фестивалях, виїжджала на гастролі: у 1999 році до Ізраїлю (Назарет, Хайфа), у 2000 до Польщі (Перемишль).

У 2002 році побачив світ компакт-диск джазової музики "Харків-Хайфа”, в якому "Anno Domini” презентувала трилогію "Три хвилі часу”.

У квітні 2002 і 2003 років група брала участь в І й ІІ Міжнародному джазовому
фестивалі "Харків-Хайфа”.

У травні 2003 року група успішно виступила на джазовому фестивалі
 "Флюгери Львова”.

Улітку 2003 року закінчена робота над кліпом "У фокусі часу” – режисер Руслан Горовий. Кліп був презентований на різних загальноукраїнських, супутникових та регіональних каналах, зокрема: "Студія 1+1”, ТРК "Ера”, канал ТЕТ ( у музичних програмах "BIZ-TV” ) тощо.

Восени 2003 року зі Сполучених Штатів повернувся сопілкар "Anno Domini” Віталій Кучинський.

У лютому 2004 року побачив світ другий альбом групи "У фокусі часу”, до якого, зокрема, увійшли арії з джаз-рок-опери "Проповідник” (лібрето – Борис Захаров, музика – Марина Захарова, оркестровка – Олег Полянський). Опера "Проповідник” є квінтесенцією всієї попередньої творчості "Anno Domini”.

Склад групи буває різний, адже "Anno Domini”, в залежності від потреби, залучає різних музикантів. Повний інструментальний склад групи включає: вокал, фортепіано, гітару, скрипку, сопілку, бас, ударні, перкусії.

Марина Захарова часто виступає із сольною програмою (вокал, фортепіано), що включає власні джазові твори і "стандарти”. У грудні 2003 року Марина стала переможцем Загальноукраїнського конкурсу молодих митців "СтАРТ” у номінації "музика”.

У березні 2005 року гурт випускає свій третій альбом під назваю "Sand and Stone”, у який ввійшли, як вже відомі пісні українською з попереднього альбому, так і джазові композиції на англійській мові, а ще пісні балканських та українських ромів. Запис відбувся у Залі Харківської Консерваторії наприкінці 2004 року.

У той же час виходить мультимедійний диск під назвою «Музика Свободи»  з відео та музичними доробками гурту .  

Останній на даний момент альбом українсько-ізраільського гурту вийшов у 2008 році і носить назву «Галілея». Цей диск записано доволі незвичним способом. Однієї ночі троє з музикантів зібрались у концертному залі харківської філармонії і записали наживо відразу повністю весь альбом  (вокал+піаніно+гітара+основна перкусія). Так було створено його фундамент. Далі, запис було переправлено до Ізраілю , де було накладено гітару Діми Гореліка, потім до Криму Наркет Рамазанов дописував флейту, потім до США де було записано  камерний оркестр і потім, запис  знову було переправлено до України. Тут вже були останні доробки з перкусією та зведенням  руками Євгена Астаф’ева . У результаті вийшла досить цікава суміш з глибокої поезії,  різнобарвного фолку, джазу, року та чарівного голосу.