| санди |
Дата: Понедельник, 20.05.2019, 14:00 | Сообщение # 1 |
Группа: Модераторы
Сообщений: 3066
Статус: Offline |
Прогресивний рок в Україні – річ вкрай недосліджена. Цьому явищу завжди бракувало глибшого аналізу та певної систематизації, адже
відносно широкому загалу відомі лише, скажімо, 5R6 (тепер Doomed City) чи Обійми Дощу, а дуже багато гуртів (як сучасних, так і "старожилів") залишаються осторонь.
Саме тому я вирішив взяти інтерв’ю у Дмитра Дороша, лідера українського прог-рок гурту Ichthyander Dad’s Only Dolphin (раніше Ихтиандр Один у Папы Дельфин) і розпитати, як раніше велося проговому колективу.
"Іхтіандри" були активними у 90-х, записали демо, дали кілька
успішних концертів, після чого розпалися на багато років. У 2014 році
відбувся реюніон і гурт виступив на One Music Fest у Кропивницькому. Колектив визначає свій жанр, як арт-рок (по суті,
синонім прогу) під сильним впливом джазу, авангарду та фолк-музики – на
їх творчість вплинули такі легенди, як King Crimson, Gentle Giant, Frank
Zappa, Mahavishnu Orchestra та інші.
– Почнемо з того, що Ихтиандр Один у Папы Дельфин можна спокійно назвати корифеями прогресив-рок сцени України 90-х. Чи могли б
ви трохи розповісти про ті часи? Які були умови для репетицій, виступів?
Як взагалі було гурту, що виконував складну, авангардну музику?
Дмитро (далі Д): Наш гурт зібрався у 1994 році в Кіровограді (зараз Кропивницький), який завжди перебував на периферії.
Тому часто бракувало музикантів, які були би здатні розуміти та грати
таку музику. Якщо у Києві, наприклад, на той час було достатньо людей,
які могли сприймати прогресив, то у Кіровограді їх можна було
перерахувати на пальцях однієї руки. Зате пощастило з репетиційкою –
один із учасників гурту був керівником ВІА при технічному університеті,
тому мали нагоду репетирувати скільки влізе. А в якості компенсації
мусили виступати на різних заходах і виконувати відомі пісні.
– А як щодо студійного запису?
Д: Ми робили все власними силами. Перше демо записували на два бобінні магнітофони старим "совдепівським" способом –
методом накладання. Все було на голому ентузіазмі.
– Як пройшов ваш перший виступ?
Д: Дуже круто! Використовували все, що потрапляло під руку – стробоскоп, наприклад. Апаратура була не надто якісною –
налаштовували її два дні. Зате звук був пристойним. Запросили багато
відомих музикантів із філармонії послухати нас – усі були в захваті.
Олексій Іванович, ведучий програм "Music Box" і "Рок-Полігон" навіть
порівняв той наш виступ із дебютом Pink Floyd – казав, було дуже психоделічно.
– Чи всі учасники гурту слухали прогресивну музику, розуміли її?
Д: Я захоплювався класичним арт-роком 70-х: King Crimson, Yes, Gentle Giant і т.д., інші учасники полюбляли сучаснішу
музику, на кшталт, Dream Theater, проте ми зійшлися на спільній любові
до прогресиву.
– Які цікаві прогресивні українські гурти знаєте періоду 90-х?
Д: Люблю творчість Олега Путятина - проекти "Всяк Випадок", "Сверчковое Число". Останні навіть грали на якомусь фестивалі в Англії.
– Нічого собі! Це було у 90-х?
Д: Радше в кінці 80-х, вони зробили це "по комсомольській лінії". Вдячний Олегу – саме завдяки його пораді ми
вислали наш перший запис (той самий, що був записаний на бобінах) через
знайомих у Німеччину. Пізніше в тамтешньому глянцевому журналі з’явилася
схвальна рецензія на наш демо-запис. Для нас, гурту з "якогось там"
Кіровограду, це було справжнім шоком.
Згадую й інші гурти – Oakman і Biocord з Києва.
– Як вам вдавалося знаходити шанувальників? Адже якщо зараз така музика знаходиться в повному андеграунді, то тоді й поготів. Чи,
може, навпаки, людям було цікаво відкрити для себе щось нове?
Д: Мені здається, раніше людям була цікавіша така музика. Зараз, в епоху Інтернету, люди ситі від різноманіття. Все
доступно, все легко – й нове вже не так цікавить. У 90-х ситуація була
іншою. Ми могли зробити вхід вільним на наш концерт і спокійно зібрати
зал на 400 людей. Зараз "тусовка" дуже змінилася.
– Як ставитеся до сучасної української прогресивної сцени? Назвіть кілька гуртів, які знаєте й слухаєте.
Д: Цікавлюся творчістю наших земляків, Inside The Sound – дружимо з ними гуртами, зробили разом у Facebook спільноту "Prog Music Ukraine". Знаю ще Silent Grace з Одеси, грають інструментальну музику. Варта уваги й творчість Антона Калугіна з Харкова – проекти Karfagen, Sunchild. Між іншим, наш барабанщик
допомагав йому записувати його останній альбом, "Echoes From Within
Dragon Island", який вийшов у лютому цього року.
– 2014 року "Ихтиандр" виступили на One Music Fest 2014, вперше за багато років. Як виникло бажання зробити реюніон і як таку
ідею сприйняли колишні учасники гурту?
Д: Це була ідея бас-гітариста. Одного разу він запропонував поностальгувати, пограти що-небудь. Навіть була ідея
"лабати" кавери. Я ж подав ідею взяти старий матеріал і трохи осучаснити
аранжування. Як результат – реюніон на фестивалі, який став наче
підсумком усієї нашої творчості. Між іншим, тоді ми записали виступ і
випустили дводисковий альбом (відео й аудіо), розіслали його по різним
журналам. Поступово почали з’являтися рецензії з країн Північної й
Південної Америки, Європи. На жаль, у нас не вистачило сил "дотиснути"
до кінця – ми зіграли на фестивалі та знову розбіглися на невизначений
період. На щастя, зараз вже є нова програма, яку поступово розучуємо з
учасниками гурту.
– Тобто в планах є нові релізи й виступи?
Д: Так. Це буде абсолютно новий матеріал.
– Дякую за цікаву розмову!
Ichthyander Dad’s Only Dolphin у соцмережах:
https://www.facebook.com/ichthyanderband/
Сообщение отредактировал санди - Понедельник, 20.05.2019, 14:37 |
| |
|
|
