Один із найкращих представників та фундаторів британського Neo Progressive, хоча багаторічний клавішник групи Мартін Орфорд заперечував використання цього терміну. IQ - одна із небагатьох груп 80-х рр., яка вдало виступає і в наш час. Маркою гурту є унікальний видатний голос Пітера Нічолса та віртуазна гра на клавішних Мартіна Орфорда. На жаль, останній нещодавно залишив IQ. Саунд доповнює чудова гітарна робота Майка Холмса, басиста Джона Джовіта (одночасно члена відомого гурту Jadis) та барабанщика Пола Кука, який також брав участь у кількох інших музичних проектах.
Очевидний вплив на музику IQ cправили Genesis періоду Гебріеля, проте звучання IQ більш жорстке та динамічне. Альбоми групи, особливо "Tales From The Lush Attic", "The Wake", "Ever" та подвійний реліз "Subterranea",входять до числа найкращих в стилі Neo-progressive.
На мій погляд, саме з цієї групи слід починати знайомство із цим підвидом Progressive rock.
P.s. Однак, тільки не з праць 1987,1989 років, де був відстутній Нічолс і які вважаютьтся невдалими. Дискографія (студійні):
Tales From the Lush Attic (1983)
The Wake (1985)
Nomzamo (1987)
Are You Sitting Comfortably? (1989)
Ever(1993)
Subterranea (1997)
The Seventh House (2000)
Dark Matter (2004)
Frequency (2009)
Деякі концертні релізи:
Nine in a Pond is Here (1985)
Living Proof (1986)
Headlong (1991)
Forever Live (CD version) (1996)
Seven Stories Into 98 (1998)
Subterranea Tour Live Germany (1999)
Head Long to Argentina (1999)
