|
Проблеми української рок-музики
|
|
| санди |
Дата: Суббота, 19.10.2013, 16:02 | Сообщение # 1 |
Группа: Модераторы
Сообщений: 3066
Статус: Offline |
Захотілось мені підняти українську тему, додати побільше альбомів записаних в нашій країні, написати декілька статей. Переслухав декілька.... десятків релізів і зрозумів, що більшу частину з почутого викладати не маю ніякого бажання. Чому? Пояснюю. У цілого ряду колективів відсутня індивідуальність як така. Звук чужий, тексти малоусвідомлені, голоси неприємні, пісні написані від свого імені під манеру когось іншого більш відомого. Все те викинув у корзину і знищив.
Розумію, що в 60-ті роки майбутніх рокерів як в Англії так і в Америці частина старішого покоління сприймали не серйозно: примітивні тексти, безглузді музичні витівки і таке інше. Потім весь той час став класичним, більшість музикантів згодом стали грати музику набагато складнішу і на високому рівні . Зараз ми виправдовуємо весь той час і тих осіб... бо це стало класикою рок-музики, бо безліч людей виросло під їхню музику, бо все те стало частиною світової культури, бо сучасні колекціонери ганяються не тільки за раритетами але й навіть за деякими "шедеврами", написаними, як курка лапою , якоюсь видатною і загальновідомою особистістю.
Тож, пропоную поговорити про проблеми української рок-музики. Усі негаразди , усі недоречності можна витаскувати тут для обговорювання. У межах пристойного, звичайно. Також добре було б тут розповідати і про гарні українські записи та виконавців. Достойним представникам обіцяю статті на головній сторінці з розповідями про творчий шлях, посиланнями на офіційні ресурси та відео з ютуба.
Сообщение отредактировал санди - Суббота, 19.10.2013, 16:33 |
| |
|
|
| Novalis |
Дата: Суббота, 19.10.2013, 17:14 | Сообщение # 2 |
Группа: Banned
Сообщений: 971
Статус: Offline |
Непрофессионально, посредственно, по-шоуменовски и без ярких индивидуальностей. На 99,9 %. Надеюсь, ситуация изменится вскоре  |
| |
|
|
| санди |
Дата: Суббота, 19.10.2013, 17:30 | Сообщение # 3 |
|
Группа: Модераторы
Сообщений: 3066
Статус: Offline |
Цитата Novalis (  ) Непрофессионально, посредственно, по-шоуменовски и без ярких индивидуальностей. На 99,9 %. Надеюсь, ситуация изменится вскоре smile
Мне бы хотелось иллюстраций и конкретики.
Напомню общеизвестный факт, НАПРИМЕР шведы в 70-ые годы своих хиппарей неуважали за левые взгляды, и музыку их считали посредственностью, а сейчас мы гоняемся за швецкими раритетами...
текст взят отсюда:http://good-music.kiev.ua/load....-0-8996
Можно по разному относится к швецким рок-группам 70-ых. И сами они были разные. Но без них, не появилось бы современных , вполне профессиональных. Без них не появилось бы современной уникальной скандинавской рок-сцены. Так что , вопрос, можно сказать стоит гораздо глубже , чем кажется. Светит ли нам чего-нибудь в будущем или всё также останется Непрофессионально, посредственно, по-шоуменовски и без ярких индивидуальностей. На 99,9 %?
Сообщение отредактировал санди - Суббота, 19.10.2013, 17:42 |
| |
|
|
| recluse |
Дата: Суббота, 19.10.2013, 21:38 | Сообщение # 4 |
Группа: Модераторы
Сообщений: 1937
Статус: Offline |
Олександре, це дуже серйозна тема для обговорення, треба зібратись думками, але деякі зауваженя у мене вже є. Для того, щоб прог-рок виконувався професйно необхідно, щоб на нього був попит. Якщо в західноєвропейських країнах, хай навіть і периферійних з точки зору музичної культури, він був, то це і зумовило появу раніше чи пізніше серйозних данських, німецьких тих самих шведських гуртів. Нічого подібного в Україні не було.  Чому? Тому що наша музична культура побудована на вокальній парадигмі (колективному підсвідомому, архетипі, можна назвати як завгодно). Вокал завжди був на першому місці. Тому є багато гарних вокалістів, а інструменталістів можна перелічити по пальцам. Навіть конкурси проводяться "Кращий голос України", а щодо інструменталістів таких не чув. Тобто не сприймає наш народ складну комплексну музику. Для нього краще слухати попсу, блатняк чи в кращому випадку фольк. Виходячи з цього, на жаль, мушу заключити, що прогресивний рок в Україін не вийде за межі вузьких гуртків і великих перспектив він тут не матиме. А талановиті митці (як Антон Калугін) змушені будуть виїзджати за кордон, щоб отримати популярність. Хотів би помилятись, але реальність не радує.
Ось подивимся скільки народу буде на концерті Riverside 3 листопада в Києві. До речі, спілкувався з організаторами. Вони зауважили, що по результатах цього концерту вони визначать, чи варто у подальшому запрошувати "прогресивні" гурти в Україну.
Сообщение отредактировал recluse - Суббота, 19.10.2013, 21:40 |
| |
|
|
| санди |
Дата: Воскресенье, 20.10.2013, 10:54 | Сообщение # 5 |
|
Группа: Модераторы
Сообщений: 3066
Статус: Offline |
Віталій, означена тобою проблема одна з фундаментальних. Трошки копну всторону та розширю.
Український рок не пройшов усі стадії розвитку одночасно з світовою рок музикою. Так зявлялися якісь біт-групи у 60-ті, але ні їхніх записів, ні їхніх назв не збереглося. У 70-ті в кращому випадку були якісь ВІА, що на танцях та по клубах грали "Маліновки засліша голосок", а інші, ті хто хотів грати щось більш серйозне, сиділи у глибокому підпіллі. І коли у кінці 80-их - на початку 90-их почали зявлятись аматорські колективи, вони прагнули грати сучасну музику, наприклах хеві-метал, але у них не було минулого в якому вони б могли попрактикуватися на блюзах та джазі. Тобто, були аматори без школи, без бази і без підгрунтя. Зрозуміло, що були серед них і самородки, але то були одиниці.
І ось виходять на початку 90-их рокери на сцену , з поганою апаратурою, але з бажанням грати дуже голосно. Народ на них подивився і зрозумів, що на рок-концер більше не прийде.
Недавно прочитав у Борхеса:
"Этот молодой писатель был болен как и большинство его коллег, он хотел быть гениальным".
Цей вислів є можливість використати і до наших рок-колективів. Не можливо оволодіти всим і зразу
Так, зараз рок-гурти в Україні багаточисельні. Коли я приходив на різні тусовки, то бачив іх десятки, що існують одночасно, але слухачів вони не мають. Вірніше, їхні слухачі ті самі музиканти, що вийдуть на сцену у наступному відділенні цього ж концерту. Ось так. Є також постійна тусовка, але вона не розширюється. Нема вливання такби мовити свіжої крові слухачів, а є консервація одних і тих самих людей.
Ключ не підійшов до замка. Звук не підійшов для слухача. Не зацікавив.
Сообщение отредактировал санди - Понедельник, 21.10.2013, 08:54 |
| |
|
|
| санди |
Дата: Среда, 30.10.2013, 16:28 | Сообщение # 6 |
|
Группа: Модераторы
Сообщений: 3066
Статус: Offline |
Надзвичайно велике значення мала Залізна завіса. Мені здається, що й досі ми відчуваємо її вплив.
Великий дефіцит на платівки західного виробництва. В СРСР така річ могла коштувати і місячну заробітну плату , а не рідко і більше. Про якісні інструменти годі й говорити. Цензура відслідковувала репертуар колективів. Не рідко якесь слово в пісни приходилось захищати на якомусь засіданні партії, а частіше колективу просто не давали ходу (як Гуцулам) або забороняли концертну діяльність (як ВіА Фестиваль).
Отж,е внутрішня політика держави не сприяла розвитку рок-музики. Рок -музика скоріш розвивалась всупереч а не завдяки.
Сообщение отредактировал санди - Среда, 30.10.2013, 16:57 |
| |
|
|
| санди |
Дата: Пятница, 04.09.2015, 18:29 | Сообщение # 7 |
|
Группа: Модераторы
Сообщений: 3066
Статус: Offline |
Кожен раз як в нашій країні щось трапляється, відбувається український
культурний ренесанс. Можливо, короткостроковий, але яскравий. Так було
на початку 90-их, так було і після 2004 року. І ось тепер по всій
Україні відбуваються благодійні етно- та рок-фестивалі. Це треба
запамятати. Усім виконавцям та слухачам раджу відвідувати такі заходи.
Можливо, для більшості учасників це була їх лебедина пісня. Усі гурти,
що я бачив, були різні і дуже цікаві. Ще зовсім недавно, я дуже критично
дивився на українську рок-музику, але зараз розумію, що якщо нашим
музикантам дати гарну апаратуру для виступів та запису, то вони просто
чудові! Звісно, перед фестами відбувається відбір учасників. Для
виступів на сцену пропускаются не всі, але музичний потенціал України
ВЕЛИЧЕЗНИЙ!!! Більшість гуртів не мають коштів, для того, щоб залишити
по собі пам'ять у вигляді платівок і відрепетований музичний матеріал
складається у кіпи в шафах та шухлядах власної пам'яті. Ба, навіть якщо
знайдуться кошти для видання, не знайдеться достатьня кількість
слухачів, якіб захотіли купити всі ці диски. Ось така проблема.
Український рок, це Мюнхгаузен, який намагається витягнути себе з болота
невідомості за власне волосся. Гурти є, відрепетований матеріал є,
тепер справа вже за менеджментом та слухачами. |
| |
|
|
